Смотреть больше слов в «Большом словаре оружия»
ані́ (ні) га́дки (собі́ (, ані́ ду́мки)). 1. Хто-небудь нечутливий, байдужий до всього. Її наб’ють, а вона ні гадки! (Панас Мирний); Бачите, бачите, сусідо? Сидить собі і ні гадки, ані думки. Йому байдуже, що, може, і хату спалять, і хазяйство пограбують, і старцями по світу пустять (Григорій Тютюнник); // кому. Байдуже. Почав (горобчик) знов гуляти веселенько. Ні гадки йому (Леся Українка). 2. Зовсім не турбуватися про кого-, що-небудь, не згадувати кого-, що-небудь. Жде вже Ринця три неділі, ходить, сердиться, кричить,— ані гадки про весілля, Мирко чує все й мовчить (О. Маковей); Їм (панам) що? — четвертий каже.— Вони собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ані гадки (Панас Мирний); Усе, коли б собі та собі, а про сиріт та безталанних ні гадки! (Панас Мирний). 3. Ні про що не думати. П’яний заснув серед улиці, вид устромивши в болото, І — ані гадки: хропе, мов на м’яких подушках (В. Самійленко); Ан ве́ртиться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці) у кого. Хтось весь час думає про кого, що-небудь. — Та сідайте ж бо! — припрохувала Хима, а в самої вертілось на думці: “Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата?” (М. Коцюбинський); В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав (з ферми)? (К. Гордієнко); А п’ятнадцять карбованців так і вертяться у мене на умі. Уже я розщитала (розрахувала) собі, чого й купити... (Панас Мирний); — От так ми (мені) до рання на гадці вертілося!.. (І. Франко). ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) (в го́лову (до голови́)) кому, чию (чиєї) і без додатка. Хто-небудь починає думати над чимсь. Не раз йому (Федорові) западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний); Мимоволі приходила у голову думка: “Ну, як устане, та розвернеться..!” (Г. Хоткевич); — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний); Очі Марусяка наливалися кров’ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла (Маруся).., захотіла — назад вернула си (вернулася) (Г. Хоткевич); Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..). в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінат думка́ми (гадка́ми, ду́мкою і т. ін.) літа́ти, нар.-поет. 1. за ким. Часто згадувати кого-небудь, думати про когось. — Я тільки думками літатиму за тобою по твоїх слідочках. Ото моє усе щастя (І. Нечуй-Левицький). 2. де. Мріяти про щось. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (В. Стефаник); І мислю хто зна де літая (літаючи), Під носом бачить (Еней) коровод (хоровод) (І. Котляревський). заліта́ти в думка́х. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Ільченко). ми́слі вита́ють дале́ко чиї. Мстислав сидів мовчазний, .. мислі його витали далеко (А. Хижняк). думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Взагалі всякі думки брали (Марусю).. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі .. страшного ворога (Г. Хоткевич); Це знов обсіли мене дурні думки .. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський). думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він (дервіш) .. в глибокій жалобі, .. думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський); Ще важчі думки обсіли Даринці голову (І. Вирган). думки́ та гадки́ взяли́. Вона (Катря) й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок). думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах). ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його (Антонову) думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ чиїй. Хто-небудь напружено думає про щось (перев. тривожне або неприємне). Тяжкі думки снувались у його (Зіньковій) хворій голові .. Що він лихого зробив людям? (Б. Грінченко); Андрій Гордійович збирався зразу ж заснути .. Але, як на те, сон не брав його. Тривожні думки одна за одною снувалися в його голові (М. Трублаїні); Він (Тарас) не проводив сестри до кошари, в його голові снувались інші гадки (С. Ковалів); Хима лежала на полу, розплющивши очі: і в її голові снувалися думи (М. Коцюбинський). ду́ма за ду́мою сную́ться в голові́. Дума за думою снуються в голові у Платона. В хаті тихо, ніхто не заважає думати про найдорожче для солдата (І. Цюпа). заки́нути га́дку про кого—що. Перестати думати про кого-, що-небудь; забути. Та цур йому, власному лихові, я про нього давно гадку закинула (Леся Українка). і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) (собі́) не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму (тюрми). Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний). 2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім то і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка. Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар); Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський); І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький). (і) га́дки не да́ти. Не зрозуміти, не збагнути. Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам, що воно таке! (Т. Шевченко). (і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-г лама́ти (рідко ломи́ти) (собі́) го́лову над чим, рідше про що і без додатка. 1. Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко); Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе “науковцем”, марно ламаючи голову над з’ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле); Василь .. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш); Про це (з’ясування) нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький); // Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко); — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (Василь Шевчук); Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Ві ма́ти ду́мку (га́дку). 1. яку, перев. з інфін. Виявляти намір, бажання що-небудь зробити. — Не думайте, Антоне Дем’яновичу, що я зовсім не мала думки видати за вас Марусю. Борони Боже! (І.Нечуй-Левицький); — А не говорили вам, що мужики мають думку подушно ділити панську землю? — Ні, цього я не чув (М. Стельмах). 2. про кого—що, яку. Плекати які-небудь мрії, виношувати якісь плани, розмірковувати над чимсь і т. ін.; думати про когось, щось. Олександра Браніцька мала думку про народні школи й про банки для селян (І.Нечуй-Левицький); По синьому морю Лебідь поринає; Не простацьку Голка Думку собі має… (П. Куліш); — Робіть так, аби моїм дітям кривди не було, бо я маю таку гадку, що відси (звідси) я вже не годен вийти (В. Стефаник); А тут ніхто, навіть мої хлопці не знають, що я за гадку маю (І. Франко). ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці, на ми́слі, у ду́мці і т. ін.). 1. кого, що. Думати про кого-, що-небудь. З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов); Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський); Він ще тоді добре втямив, .. що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький); // кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його (нього) заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький); // що. Задумувати, замишляти що-небудь. — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький); Може, щось інше має на думці? Може, .. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар). ма́ється на ду́мці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці (Бастилії) повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу). 2. кого, спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м’ять, в го́лову, на га́дку) кому і без додатка. 1. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко); Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський); Спадали на пам’ять (Микиті) усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені (з підірваним здоров’ям) люди (Л. Яновська); Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко та О. Мусієнко). наверта́лося на ду́мку, безос. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар); // Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Батьківщиною тюльпана є наші чорном... смотреть
ГА́ДКА, и, мн. гадки́, гадо́к, ж.Те саме, що ду́мка 1–3.От у таких думках та гадках іде не йде [Маруся], і ноги не служать; і сердиться на себе, чого в... смотреть
Га́дка.1. Те саме, що думка. У него в умі блиснула гадка, дуже важна в ту хвилю (Галіп, 90); Інстанция скарбова, розглянувши справу і висказавши свою гадку, віддає єїдо державної прокураториї (Б., 1895, 18, 4); ● Здорова гадка - слушна думка. Не дає пробити ся здоровій гадці, а тим самим відсуває пожадане скоре з'єднане всіх народних сил на неозначений дальший час (Б., 1895, 7, 3); ● Хід гадок - хід думок. Лиш ще треба дивити ся, щоб при описах був якийсь лад і льогічний хід гадок (Канюк, 1911, 70); ● намір щось зробити. Я єго справді люблю і коли би він лишень залишив гадку про якусь женитьбу, я би єго ще дужче любила (Галіп, 84); Сегодня протопопа був власне на раді з кількома родимцями, буковинцями і галичанами, де обговорювано гадку удати ся до Відня з представленями національної кривди Русинів (Галіп, 6); ● пропозиція, ідея щось зробити. “А як би то було, якби ми для нашого родимця та дали вечер? Я принаймні що вже з півроку не гуляв“, -гадка була висказана в добрий час (Галіп, 74); -Знаєш що? Перебери ся, чоловіче! А там уже дамо раду. — Гадка не зла, - одобрив Самсонюк розважно (Галіп, 37); ● Виринула гадка - виникла думка, ідея. Посеред дружних розмов, які обертали ся около нашого сумного положеня і невідрадних обставин, в яких проживає наш буковиньско-руский православний нарід, виринула однодушна гадка о конечній потребі оснувати в Чернівцях осередок, відки виходили би вказівки для нашого поступованя, щоби не блудити осібняком, а в з'організованій верстві стати справді хосенним чинником рускої суспільности і трудити ся на духовну іматерияльну користь руского народу (Звідомл., 1914, 7) ● Впасти на гадку, безособ. і особ. - прийти в голову, додуматися до чогось. Впало мені гадку питати мені хлопчину, „Отченаш“ (Б., 1895, 6, 3); За кілька хвилин Білецкий був на ринку і хотів уже навернути наліво, аби дістати ся на свою улицю, аж тут впало єму на гадку, що він сегодня ще й не обідав (Галіп, 12); В той спосіб закуплено богато теплої одежі і обув'я для шкільної бідної дітвори. За се складаю в ім'я цілої громади насамперед панови Фридрикови Фішерови, котрий впав на таку добру гадку і дав до сего почин. Ілля Меленка. Начальник з Рогізної (Б., 1907, 26, 3); ● Піддати гадку - підказати ідею. Просьба слідуюча: чи хтось біленький не міг би се оповідання [“У неділю рано зілля копала'] переробити на сцену? Будь то яко драму будь то на оперу: Одна старша образована акторка піддала комусь чорненькому сю гадку, впевняючи, що се був би “ein Kassastück von grossem Erfolge” (Коб., Листи, 181, 602); ● Підноситься гадку, безособ. - наголошуватися, підкреслюватися, виділятися (про думку, справу). Того ж року дискутуєть ся поважно над справою видаваня академічної часописи, причім підносить ся гадку, щоб до сеї справи втягнути і иньші товариства (Сімович, 1908, 512); ● Прийти на гадку - згадатися. В такій задумі прийшли мені нараз на гадку слова нашого Спасителя: “Якою збруєю хто воює, від такої мусить і загинути“ (Б., 1899, 36, 2); ● Ділити гадки - поділяти (чиїсь) погляди, бути тієї самої думки (з кимсь щодо чогось). По заключеню зборів питомець православної духовної семинариї Николай Копачук подякував зібраним сьвященникам іменем 19 богословів, що позволено їм прислухувати ся нарадам, запевняючи, що всі богослови і взагалі всяруска молодіж цілковито ділить гадки і наміри, тут висказані, і вступить по Божій волі небавом в сліди щирого і ревного руского духовенства (Звідомл., 1914, 13); ● Після своєї гадки - на свій власний розсуд, з огляду на власні інтереси. Сей союз не основано на то, щоби котра-небудь з партий осягнула через него політичний поступ після своєї гадки (Б., 1895, 18, 3); ● Мати на гадці - мати на увазі. А зрештою, той раб божий, що тут є, теє... ? - спитав він трохи гнівно, маючи на гадці Матвійчука (Галіп, 57); ● На мою гадку - на мою думку. На мою гадку, завсігди той винен, хто дає ся за ніс водити (Галіп, 56); 2. Зміст І на меньші помилки треба звертати увагу без огляду на те, чи вони відносять ся до самої гадки, чи до способу вислову. Однак не треба ніколи забувати, що головна річ при задачі завсіди гадка (Канюк, 1911, 97).... смотреть
ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́... смотреть
Благородна гадка потребує часу стати тілом.Здійснення благородного задуму потребує часу.Від гадки до діла лише один крок.Підбадьорення швидше братися д... смотреть
корень - ГАД; суффикс - К; окончание - А; Основа слова: ГАДКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ГАД; ∧ - К; ⏰ - А; Слово Гадка содер... смотреть
га́дка[гадка]-дкие, д. і м. -адз'ц'і, мн. -дки, -докдв'і гадкие
【阴】 想法; 设想; 意见; 前提Він ані гадки не має 口 他连想都没想Шкода й гадки 口 不值得想
-и, ж. Те саме, що думка 1-3). •• (І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати.
імен. жін. родупредположение сущ. ср. рода
Thought, idea; reflectionя і гадки не мав — it never even crossed my mind
думка, ідея, міркування, погляд, ур. мисль; (піти) намір, задум; (здогад) припущення, передбачення; У ФР. поняття, підозра .
-и, ж. Те саме, що думка 1-3).(І) гадки не мати — не думати зовсім, і в думках нічого не мати.
1. размова, спрэчка, дыспут;2. загадка;3. меркаванне, думка
{га́дка} -дкие, д. і м. -а́дзці, мн. -дки́, -до́к дві га́дкие.
га́дка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири га́дки
Га́дка, -дки, -дці; гадки́, гадо́к
Думказдагадка
lat. gadcoгадко, мерзко, противно
гадкаомерзительно, отвратительно
ფიქრი; ვარაუდი; აზრი, მოსაზრება
Tanke
Tanke
Tanke
Гадко, мерзко, противно
гадкаж.мысль
думказдагадка
-и ż myśl, sąd
думка здагадка